Cтандарти

 1. Вимоги до оформлення документації

Формат сторінки

Усі документи потрібно виконувати на сторінках із такими параметрами:

·         формат А4 (210х297 мм)
·         береги: верхній — 2 см,
 нижній — 2 см,
 лівий — 2 см,
 правий — 1 см
·         сторінки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту документа. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці
·         на всіх аркушах, що передують «Змісту», номер сторінки не ставлять

Основний текст

Основний текст документа повинно бути виконано українською мовою та відформатовано так:

·         шрифт — Times New Roman, 14 кегль
·         міжрядковий інтервал — 1,5 рядка, без жодних відступів «до» та «після»
·         абзацний відступ повинен бути однаковий упродовж усього тексту і дорівнювати 1,25 см         вирівнювання тексту — по ширині

Структурні елементи

Структурними елементами документа є розділи, підрозділи та пункти, а також спеціальні структурні елементи — «Анотація» (наводять за потреби, може бути українською та англійською мовами), «Зміст», «Перелік умовних позначень, скорочень і термінів» (наводять за потреби), «Вступ», «Висновки», «Перелік посилань». При цьому:

·         розділи, підрозділи та пункти повинні мати заголовки
·         заголовки розділів та спеціальних структурних елементів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи та не виділяючи (напів)жирним
·         заголовки підрозділів та пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи та не виділяючи (напів)жирним
·         якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою
·         відстань між заголовком і дальшим чи переднім текстом має бути два рядки. Між двома заголовками пропусків рядків бути не повинно
·         кожний розділ та спеціальний структурний елемент повинен починатися з нової сторінки
·         підрозділи та пункти повинні починатися на поточній сторінці
·         не допускається розміщувати заголовок підрозділу, пункта в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщено тільки один рядок тексту
·         розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах документа й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.
·         підрозділи повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах кожного розділу; номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою; після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. д.
·         пункти повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах кожного підрозділу; номер пункта складається з номера розділу, номера підрозділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапками; після номера пункта крапку не ставлять, наприклад, 1.1.1, 1.1.2 і т. д.

ППерелік умовних позначень, скорочень і термінів

У цьому структурному елементі документа потрібно подати та розшифрувати скорочення термінів та понять, які зустрічаються в тексті більше двох разів (окрім загальноприйнятих). При цьому в самому тексті після першого згадування відповідного терміну чи поняття потрібно в дужках подати його скорочення.
    Скорочення потрібно подавати в алфавітному порядку. Скорочення латиницею повинні передувати скороченням кирилицею.
    Якщо скорочень у документі немає, відповідний структурний елемент можна пропустити.

Зміст

«Зміст» документа потрібно оформлювати згідно з додатком Б до ДСТУ 3008:2015 (але дивись нижче шаблони оформлення).

Рисунки та таблиці

Під час розміщення рисунків та таблиць потрібно дотримуватися таких вимог:

·         рисунки слід розміщувати безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці
·         назву рисунка розміщують під ним посередині рядка. Назва рисунка складається зі слова «Рисунок», номеру рисунка, а також заголовку рисунка, що відокремлюється коротким тире. Рисунки повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах розділу, номер рисунка складається з номеру розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою. Приклад назви рисунка: «Рисунок 3.1 – Схема розміщення» — перший рисунок третього розділу
·         блок-схеми потрібно оформлювати як рисунки, вони повинні відповідати ГОСТ 19.701-90 «Єдина система програмної документації. Схеми алгоритмів, програм, даних і систем. Умовні позначення та правила виконання»
·         таблиці слід розміщувати безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше, або на наступній сторінці
·         назву таблиці розміщують над нею з лівого краю рядка без абзацного відступу. Назва таблиці складається зі слова «Таблиця», номеру таблиці, а також заголовку таблиці, що відокремлюється коротким тире. Таблиці повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах розділу, номер таблиці складається з номеру розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Приклад назви таблиці: «Таблиця 5.3 – Результати обчислень» — третя таблиця п’ятого розділу
·         якщо рядки таблиці виходять за межі сторінки, таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку. Під час поділу таблиці на частини допускається її шапку заміняти номерами стовпців, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. У разі перенесення таблиці над її частинами, перенесеними на наступні сторінки, зліва без абзацного відступу пишуть: «Продовження таблиці __» із зазначенням номера таблиці
·         вище й нижче кожного рисунка та таблиці повинно бути залишено один вільний рядок

Списки

Форматуючи списки, потрібно враховувати таке:

·         перед списком ставлять двокрапку
·         перед кожною позицією нумерованого списку слід ставити малу літеру української абетки з закриваючою дужкою
·         перед кожною позицією ненумерованого списку слід ставити дефіс
·         якщо нумерований список має два рівні вкладення, то для другого рівня слід використовувати арабські цифри з закриваючою дужкою, наприклад:

а)          а) форма і розмір клітин;

        б) живий склад клітин:

             1) частини клітин;

        2) неживі включення протопластів;

             в) утворення тканини;

·         списки першого рівня деталізації друкують малими літерами з відступом 1,25 см, другого рівня — малими літерами з відступом 2 см

Формули

Формули в документі повинно бути виконано згідно з такими вимогами:

·         формули розташовують безпосередньо після тексту, де їх згадано, посередині сторінки
·         вище й нижче кожної формули повинно бути залишено один вільний рядок
·         формули повинні мати порядкову нумерацію арабськими цифрами в межах розділу; номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад, (1.3) — третя формула першого розділу
·         формули у вигляді рисунків не допускаються

Перелік посилань

Усі літературні джерела потрібно оформлювати згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». При цьому:

·         літературні джерела нумерують у порядку їх згадування в тексті
·         не допускаються посилання на джерела, які не мають наукової цінності (наприклад, сторінки Вікіпедії)

Додатки

Додатки слід оформлювати на сторінках документа, наступних після «Переліку посилань». При цьому:

·         кожний додаток потрібно починати з нової сторінки
·         додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої по центру.
Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток
·         додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б і т. д.

Посилання в тексті

У тексті документа повинні бути посилання на всі рисунки та таблиці, а також на всі джерела з «Переліку посилань». При цьому:

·         посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за «Переліком посилань», виділеним двома квадратними дужками, наприклад, […] у роботах [1–7] […]
·         при посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, рисунки, таблиці, формули, додатки зазначають їхні номери. Слід писати:
o    […] у розділі 4 […]
o    […] дивись 2.1 […]
o    […] (див. 3.2) […]
o    […] за 3.3.1 […]
o    […] відповідно до 2.3.3 […]
o    […] на рисунку 1.3 […]

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 3.1 Текстові документи (дипломні та курсові роботи та проєкти, звіти усіх видів та інші документи), що виконуються з усіх дисциплін на загальнотехнічних і спеціальних кафедрах НТУ “ХПІ”, належать до науковотехнічних документів. Науково-технічні документи (далі - документи) необхідно виконувати згідно з вимогами даного стандарт
3.2 У загальному випадку документ містить:
2) реферат;
3) зміст;
4) перелік познак та скорочень (за наявності);
5) вступ
 6) основну частину;
7) висновки;
8) список джерел інформації;
9) додатки (за наявності)

4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ

 4.1 Документи виконують на аркушах друкарського паперу формату А4 (297 мм х 210 мм). Під час виконання таблиць, ілюстрацій та додатків дозволено використовувати формат А3 (297 мм х 420 мм). Аркуш формату А3 підшивається по стороні 297 мм та складається до формату А4. На аркушах мають бути залишені береги: лівий, нижній та верхній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.
 4.2 Аркуші документа нумерують арабськими цифрами, проставляючи їх у правому верхньому кутку аркуша без будь-яких знаків. Нумерація аркушів повинна бути наскрізною для всього документа. На титульному аркуші (ТА), що є першим аркушем документа, номер не ставлять, але зараховують його у загальну нумерацію.
4.3 Текст документа виконують на одному боці аркуша через півтора інтервали, кегль шрифту 14 п.; для елементів тексту (таблиць, приміток тощо) допускається шрифт 12 п.; рекомендований шрифт – Times New Roman.
 4.4 Помилки, описки та графічні неточності дозволено виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою.

5 ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДОКУМЕНТА

 5.1 Загальні вимоги
 5.1.1 Структурні елементи документа «РЕФЕРАТ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК ПОЗНАК ТА СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ», «ДОДАТОК» повинні починатися з нових сторінок. Назви структурних елементів розташовують симетрично 4 тексту, виконують великими літерами напівжирним шрифтом, не нумерують, точку в кінці не ставлять і не підкреслюють
. 5.2 Реферат
 5.2.1 Реферат – це стислий виклад змісту тексту документа, який містить основні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом (ДСТУ 3008).
 5.2.2 Реферат повинен містити: відомості про обсяг документа; перелік ключових слів; текст реферату. Ці складові реферату рекомендується відділяти один від одного вільним рядком. Обсяг реферату не має перевищувати однієї сторінки
 5.2.3 До відомостей про обсяг документа записують: кількість сторінок документа, кількість ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків. Форма запису наведена у прикладі. Приклад Пояснювальна записка до ДР: 80 с., 12 рис., 4 табл., 16 джерел, 3 додатки
5.2.4 Перелік ключових слів повинен давати уявлення про зміст тексту документа, що реферується, і містити від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку однини, виконаних у рядок через кому великими літерами.
Форма запису надана у прикладі.
 Приклад:    Ключові слова: ГІДРОПРИВОД, КЛАС ЧИСТОТИ РОБОЧОЇ РІДИНИ, ГІДРОБАК, НАДІЙНІСТЬ, ГІДРОРОЗПОДІЛЬНИК
Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту документа, яке, з точки зору інформаційного пошуку, несе смислове навантаження. Розміщувати ключові слова слід перед текстом реферату.
5 5.2.5 Текст реферату повинен відображати основний зміст документа, включаючи такі аспекти, як об’єкт (предмет), мета, методи, результати дослідження або розробки. Текст реферату на пункти не поділяють.
5.2.6 Сторінки реферату не нумерують та в загальне число сторінок документу не зараховують.

  5.3 Зміст
5.3.1 Зміст складають, якщо документ містить не менше двох розділів або один розділ і додаток загальною кількістю сторінок документа – не менше
5.3.2 До змісту в загальному випадку записують наступне: – перелік познак та скорочень; – вступ; – заголовки розділів, підрозділів і пунктів (за необхідності) основної частини; – висновки; – список джерел інформації; – додатки. Заголовки розділів, підрозділів та пунктів указують разом з їх порядковими номерами, додатки – з їх познаками та заголовками. Усі заголовки записують малими літерами з першої великої
. 5.3.3 Номери та заголовки підрозділів (пунктів) приводять після абзацного відступу, який дорівнює двом знакам відносно номерів розділів (підрозділів). За необхідності продовження запису заголовка розділу, підрозділу, пункту на другий (наступний) рядок, його починають на рівні початку цього заголовка на першому рядку, а при продовженні запису заголовка додатка – на рівні запису позначення цього додатка

5.5 Вступ
5.5.1 У вступі необхідно подати стислу характеристику сучасного стану наукової (технічної) проблеми (питання), якій присвячена робота, відзначити актуальність та новизну розроблюваної теми. Історичні довідки, опис раніше надрукованих робіт та загальновідомі положення у вступі не наводять.
 7 5.5.2 Вступ не повинен займати більше трьох сторінок. Текст вступу на пункти не поділяють. Вступ не може містити рисунки, таблиці тощо.
5.6 Основна частина
 5.6.1 Зміст основної частини документа має бути визначений у методичних вказівках кафедри з певної спеціальності чи дисципліни, обсяг – відповідним документом університету або кафедри. 5.7 Висновки
5.7.1 У висновках повинні бути наведені стислі результати виконаної роботи та пропозиції щодо її використання, а також надана оцінка техніко-економічної ефективності результату роботи та її впровадження

. 5.8 Список джерел інформації
5.8.1 Список джерел інформації (СДІ) – це список цитованих, згадуваних та використовуваних джерел інформації (ДІ). Джерелами інформації є: книги, статті, нормативно-технічні документи (НТД), звіти про науково-дослідну роботу, дисертації, технікоекономічні нормативи та норми, прейскуранти, реферати і рецензії, опубліковані у вигляді окремих документів.
 5.8.2 До списку джерел інформації включають ДІ, на які надані посилання у тексті *.
5.8.3 У списку джерел бібліографічні описи джерел інформації розташовують у тому порядку, в якому джерела вперше згадуються у тексті. Порядкові номери описів у списку ДІ є номерами посилань на них. Приклад виконання СДІ наведено у додатку А.

5.8.4 Бібліографічні описи джерел інформації наводять у тому вигляді, в якому вони подані у джерелі інформації (на титульному аркуші, звороті титульного аркуша та інших елементах документа, що містять вихідні та аналогічні їм відомості) з урахуванням вимог ДСТУ ГОСТ 7.1. 5.8.5 Мова бібліографічного опису повинна відповідати мові вихідних відомостей (титульного аркуша, звороту титульного аркуша тощо) джерела інформації. 5.8.6 Якщо необхідно надати джерела, на які нема посилань у тексті документа, їх наводять у додатку. 5.8.7 Скорочення слів, що використовуються у бібліографічному описі, повинні відповідати: російською мовою – ГОСТ 7.12, українською – ДСТУ 3582, іноземними європейськими мовами – ДСТУ 7093. Приклади бібліографічних описів джерел інформації та вимоги щодо складання бібліографічних описів наведені в додатку Б.

3.12 Оформлення посилань

3.12.1 При посиланнях на структурні елементи самого звіту (ПЗ) тобто на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, формули, таблиці рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати : « у розділі 4», «див.2.1», « за 3.3.4», «відповідно до 2.3.4.1», « рисунок 1.3» при наскрізній нумерації і « у відповідності з рисунком 2.3» при нумерації в межах розділу, «у таблиці 3.2» «(див. табл. 3.2)» , « згідно з формулою (2.1) «у рівняннях (1.23)-(1.25) , « у додатку Б ». Посилання в тексті наводять згідно ДСТУ ГОСТ8302:2015.

3.12.2 Посилання на інші джерела інформації слід зазначати порядковим номером згідно переліку посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, « у роботах [1] – [4] наведені дані про . . .», «. . . згідно формули (5.23) [5] одержуємо . . . ».

3.12.3 Дозволено наводити посилання на джерела інформації у виносках. Уцьому разі оформлювати за номером у переліку посилань. Наприклад:
Цитата в тексті «…ми одразу ж вступаємо в економічну стратегію світового масштабу. [2] 1 »

Відповідне подання виноски внизу сторінки:
__________

1) [2] Руденко М.Д. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії). – Тернопіль: Джура,2004. – 412 с.
Відповідний опис у переліку посилання:

2. Руденко М.Д. Енергія прогресу (Нариси з фізичної економії). – Тернопіль:Джура, 2004. – 412 с.

3.12.4 У підрядковому бібліографічному посиланні на електронний ресурс віддаленого доступу за наявності в тексті бібліографічних відомостей, що його ідентифікують, дозволено зазначати тільки електронну адресу, використовуючи замість слів «Режим доступу» абревіатуру «URI» або «URL» (відповідно до 7.4.4.4 ДСТУ 8302:2015) у переліку джерел записувати повністю (додаток Л)

Приклад
У тексті: Стаття 4 -20 ч. 1 Професія (вид занять) - це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника*

У підрядковому посиланні:

*URL:   https://zakon.rada.gov.ua/go/322-08  (дата звернення: 26.02.2024).3.12.5 Якщо посилання в тексті подають на документ, авторами якого є одна, дві чи три особи, у квадратних дужках зазначають їхні прізвища, розділяючи знаком «кома».
Приклад
У тексті: [Григоров, Петренко].

У позатекстовому посиланні:Григоров О.В., Петренко Н.О. Вантажопідйомні машини: навч.посібник —Харків: НТУ «ХПІ», 2005 — 304 с.

3.12.6 Якщо посилання в тексті подають на документ, авторами якого є чотири та більше осіб, у квадратних дужках зазначають тільки його назву.

Приклад
У тексті: [Оливи. Моторні, турбінні, гідравлічні та трансмісійні: властивості та якість.].

У позатекстовому посиланні: Оливи. Моторні, турбінні, гідравлічні та трансмісійні: властивості та якість.Підручник/ Бойченко С. та ін. Київ, 2019. — 323 с.

3.12.7 Якщо у тексті згадують конкретну частину документа, після неї можна зазначати (у квадратних дужках) порядковий номер поза текстового посилання на сторінку, на якій подано цей об’єкт посилання. Між поданими відомостями проставляють знак «кома».

Приклад

У тексті: [1,277].

У позатекстовом у посиланні: Федуліна А.І. Теоретична механіка: Навч. посіб. – Київ, 2005. — 319 с.

3.13 Оформлення додатків

3.13.1 Додатки слід оформляти як продовження документа на його наступних сторінках, розташовувати додатки в порядку появи посилань на них у тексті документа.
3.13.2 Кожний додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який пишуть вгорі малими буквами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток.

 3.13.3 Додаток слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ Є, І, Й, З, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А.

3.13.4 Аркуші додатків нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію аркушів документа.

3.13.5 Якщо у пояснювальній записці як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у пояснювальній записці без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині пишуть або друкують слово «ДОДАТОК__» і його назву (за наявності) та проставляють порядковий номер аркуша. Продовжуючи наскрізну нумерацію аркушів пояснювальної записки, враховують і аркуші копії цих документів.

3.13.6 В додатки можна вносити також специфікації, які складають на кожну складальну одиницю, загальний вигляд, план і т. ін.

 3.14 Оформлення переліку джерел посилань

3.14.1 Перелік джерел, на які є посилання в основній частині документа,наводять у кінці тексту документа, починаючи з нової сторінки.
3.14.2 Всі джерела нумеруються арабськими цифрами, нумерація наскрізна. У переліку джерел посилання бібліографічні описи подають у порядку, за яким джерела вперше згадують у тексті. Порядкові номери бібліографічних описів у переліку джерел мають відповідати посиланням на них у тексті звіту (номерні) посилання.
Над складеним списком джерел симетрично тексту великими літерами пишуть заголовок «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ».

3.14.3 Бібліографічні описи посилань наводять згідно ДСТУ ГОСТ 7.1.

3.14.4 Бібліографічне посилання складають як на електронні ресурси загалом (електронні документи, бази даних, портали чи сайти, веб-сторінки, форуми тощо), так і на їхні складники (розділи та частини електронних документів, порталів чи сайтів; публікації в електронних серіальних документах, повідомлення на форумах тощо) згідно з загальними правилами відповідно до розділів 4—6 ДСТУ 8302:2015.
3.14.5 Інформацію про протокол доступу до електронного ресурсу (http, ftp тощо) та його електронну адресу наводять у форматі «URI» або «URL». Після електронної адреси подають відомості про дату звернення до електронного ресурсу віддаленого доступу: число, місяць і рік (в круглих дужках) після слів «дата звернення».

3.14.6 Джерела, на які посилання лише в додатку, наводять в окремомупереліку, який розміщують у кінці цього додатка. Приклад оформлення переліку посилань приведений в додатку Л.

 У заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у відомостях про відповідальність (за навкісною рискою) не повторюють.
Приклад

Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. Львів, 1994. 216 с. Ø Замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, у бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка».

Козик В. В., Панкова Л. А., Даниленко Н. Б. Міжнародні економічні відносини. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Знання-Прес, 2002. С. 245

Дві навкісні риски («//») можна замінювати крапкою, а назву виділяти шрифтом (курсивом).

Россоха В. В. Соціально-економічні аспекти використання господарського комплексу Державної кримінально-виконавчої служби. Формування ринкових відносин в Україні. 2015. № 8, С. 69-75.   
  Якщо текст цитовано не за першоджерелом, то на початку підрядкового бібліографічного посилання наводять пояснювальні слова: «Наведено за:», «Цит. за»: і зазначено джерело, з якого запозичено текст.

* Цит. за: Грушевський М. С. Історія УкраїниРуси, Київ,1998. Т. 2 С. 72

. Відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки.

Макарова М. В. Електронна комерція : посібник. Київ : Академія, 2002. 272 с.

Ø Після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу («Текст», «Електронний ресурс», «Ноти» тощо).

Шуберт Ф. Вибрані фортепіанні твори [Ноти]. Київ : Музична Україна, 1976. 78с.

Види бібліографічних посилань

} За складом елементів бібліографічного запису: повне коротке
} За місцем розташування в документі: внутрішньотекстове підрядкове позатекстове
} За повторністю наведення посилань на один і той самий об’єкт: первинне повторюване

Внутрішньотекстове бібліографічне посилання

§ Застосовується, якщо значну частину відомостей про об’єкт посилання внесено до тексту документа.

§ Використовують для зручнішого читання тексту та заощадження місця у невеликих за обсягом документа.

§ Розміщують безпосередньо в тексті документа у круглих дужках.

 § Знак «крапка й тире» («. —») замінюють знаком «крапка»

. § Може бути у повній або короткій формі.

Приклад:

} Л. В. Глазунова звернула увагу на нові формати книг та можливості їхнього використання у бібліотечнобібліографічний роботі (Шкільний бібліотекар, 2015. № 1,2,3).

} З цього приводу А. Почечуєв у книжці «Вычитка рукописи…» (Київ, 2011. С. 87) писав: «деякі автори …» }

 (Книжкова палата України : сайт URL: http://www.ukr.book.net).

Підрядкове бібліографічне посилання

Використовують за умов, якщо всередині тексту документа його розмістити неможливо або небажано.

§ Розміщують як примітку в нижній частині сторінки, відмежовуючи від основного тексту горизонтальною рискою.

§ Пов’язують із текстом за допомогою знаків виноски, які подають на верхній лінії шрифту після відповідного фрагмента в тексті (наприклад: Текст ²¹) та перед підрядковим посиланням (наприклад: ²¹ Посилання).

 § Знаки виноски відокремлюють від тексту проміжком.

§ Можна застосовувати наскрізне нумерування в межах усього документа чи в межах його окремої глави.

§ Можна наводити у повній або короткій формі.

Приклад

² Україна в цифрах. 2007: стат. зб. /Держ. Ком. Статистики України. Київ : Консультант, 2008 }

 ² Україна в цифрах. 2007. Київ, 2008. С. 185—191. }

 ³ Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України : монографія /відп. ред. В. М. Геєць, Київ : УБС НБУ, 2008. С. 302—310. }

 ³ Петрик О. І. Шлях до цінової стабільності: світовий досвід і перспективи для України. Київ, 2008. С. 302—310

Бібліографічне посилання на електронний ресурс віддаленого доступу дозволено зазначати тільки електронну адресу, використовуючи абревіатуру «URI» «URL».

} Для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено застосовувати абревіатури «URI»(Уніфікований ідентифікатор ресурсу

) або «URL» (Уніфікований покажчик ресурсу).

 Перед абревіатурою зазначають «Дата оновлення».

якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI (Ідентифікатор цифрового об‘єкта), замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор. }

Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак «навкісна риска» («/») }

 У бібліографічному посиланні на електронний ресурс локального доступу після вихідних даних подають відомості про кілька фізичних одиниць (арабськими цифрами) та вид носія інформації (напр. електронний оптичний диск).

У примітці до посилання на електронний ресурс подають відомості, необхідні й достатні для пошуку  системні вимоги;

 - відомості про доступ;

- дата оновлення документа;

 - електронна адреса;

 - дата звернення до документа.

У тексті:

Кодекс етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників: затверджено Радою ІФЛА у серпні 2012 р. / пер. з англ. В. С. Пашкова*.

У підрядковому посиланні: * URL: http://ula.org.ua/ua252dokumenti/ dokumenti-ifla-ta-in (дата звернення: 20.10.2016)

 Підрядкове посилання

 Кожухівський А. Д. Імітаційне моделювання систем масовог обслуговування : практикум / Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси, 2009. 1 електрон. опт. диск (CD- R).

 Позатекстове посилання

4. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР. База даних «Законодавство України»/ВР України. URL:http//zacon2.rada.gov.ua/laws/show (дата звернення: 08.02.2012).

12. Про відзначення 150-річчя з дня народження видатного вченого Володимира Івановича Вернадського [Електронний ресурс] : проект постанови Верховної Ради України. Доступ із інформ.-правової системи «ЛІГА- ЗАКОН» ДСТУ 4331:2004 Правила описування арх

У тексті: Кодекс етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників : затверджено Радою ІФЛА у серпні 2012 р./ пер. з англ. В. С. Пашкова

*. У підрядковому посиланні: • URL: http://ula.org.ua/ua252-dokumenti/ dokumenti-ifla-ta-in (дата звернення: 20.10.2016)

Бібліографічне посилання на архівний документ

ДСТУ 4331:2004 Правила описування архівних документів.

Бібліографічне посилання на архівний документ може містити такі елементи:

 • - заголовок бібліографічного запису (ім’я автора);

• - основну назву документа;

• - відомості, що належать до назви (пояснюють, доповнюють);

 • - відомості про відповідальність (інформація про осіб, організації, які брали участь у створенні документа);

• - пошукові дані архівного документа

 - назва архіву,

- назва архівного фонду,

 - номер опису,

 - номер справи

 - місце знаходження об’єкта посилання (кількість аркушів загалом чи аркуш, на якому подано об’єкт посилання); } примітки.

Назву архіву подають у вигляді абревіатури чи скорочення, які прийнято в архівній галузі. Розшифрування абревіатури наводять у списку скорочень, який додають до тексту. Якщо списку скорочень немає, назву архіву подають повністю або скорочують окремі слова згідно з ДСТУ 3582, ДСТУ 7093, ГОСТ 7.12.

ЦДІАК України (Центральний державний історичний архів України)

 ДА СБ України (Держ. Архів Служби безпеки України) Ø Номер архівного фонду наводять після назви архіву. Після номера архівного фонду в круглих дужках може бути зазначено його назву. ЦДАВО України. Ф. 14 (Фонд «Товариство отців Василіан» у Львові).

У бібліографічному посиланні на архівний документ відомості про об’єкт посилання відокремлюють від пошукових даних знаком «дві навкісні риски» («//») з проміжками до і після нього.

 Ø Для позначення пошукових даних архівного документа використовують такі скорочення слів: «Ф.» («Фонд»),

«Оп.» («Опис»),

 «К.» («Картон»),

«Спр.» («Справа»),

 «Од. зб.» («Одиниця зберігання»),

«Арк.» («Аркуш»).

 Ø Між елементами пошукових даних ставлять знак «крапка».

Підрядкове посилання

 ³ Науковий архів Інституту історії України НАН України. Ф. 2. Оп. 3. Спр. 170. № 1. Арк. 5. Внутрішньотекстове посилання

 (ЦДІАК України. Ф. 183. Оп. 4. Спр. 2. Арк.10) (Наукове товариство ім. Шевченка // Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України. Ф.й Оп. 1 Спр. 78. Арк. 1—8).

Позатекстове посилання

4. Діяльність історичної секції при ВУАН та зв’язаних з нею історичних установ академії в 1929—1930 рр. // Інститут рукопису Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Спр. 1686. 30 арк.

 2. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел

3. Інформація та документація. Бібліографічне посилання ДСТУ8302-2015